З бойового фронту – до енергетичного

Електромонтер Оратівської дільниці Вінницькі східні ЕМ Олексій Богачук знає про війну не з чужих слів. Із лютого 2024 року він боронив Україну на Харківщині у складі 154-ї мотопіхотної бригади. Піхотинець, боєць роти вогневої підтримки, пройшов через найважчі випробування війни. Бойовий досвід здобувався потом і кров’ю, болем втрат побратимів.

Після тяжкого поранення Олексій пережив тривале лікування і реабілітацію. Та повернення до роботи у рідному колективі, зізнається чоловік, допомагає поступово повертатися до цивільного життя.

– Оговтуюся потроху. Із бойової служби мене списали через поранення. Треба працювати – і за себе, і за хлопців. Дуже приємно, що мене тут чекали й так тепло прийняли. Тож працюю, – каже Олексій Миколайович.

Оратівська дільниця для нього майже другий дім. Саме тут він розпочав свій трудовий шлях електромонтером ще у березні 2013 року. До самого призову на війну сумлінно виконував виробничі завдання. І ось знову повернувся до звичної роботи.

Старший майстер І групи Оратівської дільниці Оксана Корнійчук розповідає:

– Коли наприкінці березня Олексій зателефонував і сказав, що повертається додому, для всього колективу це стало справжнім святом. Ми дочекалися нашого захисника живим. Дуже раді, що він знову з нами, у робочому строю. Дякуємо йому та чекаємо повернення всіх наших воїнів. Нині у лавах Збройних сил України службу продовжують ще 12 працівників Вінницьких східних ЕМ. Колектив щиро чекає на їхнє повернення додому.

Самому ж Олексію війна й досі нагадує про себе – уламки в тілі не дають забути пережите. Та, каже, попри все він зберігає віру в Україну та її людей:

– Важко переживати війну: і емоційно, і фізично. Болить втрата побратимів, боляче бачити зруйновані міста й села. Це величезні втрати для всієї держави. Людям важко зараз, буде нелегко й після війни – усе відновлювати, повертатися до мирного життя, особливо військовим. А тим, хто не дочекався своїх синів, братів, батьків, чоловіків, – із цим болем жити все життя. Тому бажаю всім сили жити далі, бо життя все одно бере своє.

Колектив Оратівської дільниці Вінницькі східні ЕМ пишається своїм колегою. Саме завдяки таким людям ми маємо можливість жити, працювати та вірити у мирне майбутнє.

Дякуємо Вам, Олексію, та всім Захисникам і Захисницям,які боронять нашу країну!