Інтерв’ю Генерального директора АТ «Вінницяобленерго» Юрія Касіча
В Україні триває відновлення енергосистеми після масованих атак ворога і вже тривалі відключення світла не застосовуються, але ворог не полишає своїх намірів зруйнувати Україну вщент. Отже, ситуація в енегосистемі залишається складною і небезпечною. Які можливості стабільної роботи енергосистеми і людей, які все це забезпечують, зокрема, на Вінниччині?! Розмовляємо з генеральним директором АТ «Вінницяобленерго» Юрієм Касічем.
Галузь енергетика – це та галузь, в якій ви працюєте все своє життя. Свого часу – то був свідомий вибір?
- Гуманітарієм я ніколи не був, то був – свідомий вибір тим більше, у мене тато також був енергетиком, теплоенергетиком. Мій хрещений батько також був енергетиком. То, майже, родинна справа. Тому вибору не лишалося і я пішов.
Навчання ваше у тому як відбувалось і чи пам’ятаєте ви своїх вчителів?
- Звісно, пам’ятаю. Завідуючого кафедрою Суліманова, він добре навчив нас, як треба готуватися до екзаменів, коли приходиш на перший екзамен, а умовно все списуєш, отримуєш свої «2», ідеш готуватися, а з перездачі отримуєш «5» без підготовки. То думаю те чогось варте.
Фахова енергетика в Україні на високому рівні?
- Вона стала ще трохи на більш високому рівні, ніж була кілька років тому. Чому? Тому що зараз в інституті більш готують фахівців наближеними до виробництва. Раніше воно було трішечки далі. От, скажімо, я приходив з вищою освітою на електричну станцію працювати, фактично переучував усе заново, і мої вчителі на станції так і казали: «Забувай, чому вас вчили в інституті, вчимося заново».
Але в цілому цей блок теорії дає загальне уявлення про роботу системи в цілому, наскільки він є базисом подальшого зростання в кар’єрі?
- Він дає навіть не уявлення, а коли поєднання гарної теорії і практики - ти вже енергетику не знаєш, ти її відчуваєш. То як твій організм, коли ти їдеш за кермом машини і не думаєш, як направо чи наліво, а механіка спрацьовує, вже як на автоматі, єдине ціле. Людина має бути єдиним цілим зі своєю спеціальністю, у даному випадку з енергетикою.
Ви починали свій шлях електромонтером в цеху Київської ТЕЦ №5. Наскільки корисним був той досвід, які уроки пам’ятаєте досі?
- Ця станція ТЕЦ №5 і досі залишається найпотужнішою станцією в Україні, саме теплоелектроцентралі. Там установлена потужність 700 мегават, два блоки її 50 і два блоки – 100. Я знаю її, як свої п’ять пальців, тому що майже перед самим переходом моїм на іншу роботу диспетчером в енергосистему, я фактично здавав іспити на чергового інженера станції, який мав знати все, кожний куточок цієї станції. Я її знав.
Ми всі пам’ятаємо ті часи, коли енергетика використовувалась, зокрема, з боку рос федерації, як політика постійного шантажу і не лише України, а й ЄС. Тут дивуватися нема чому, бо політика політичного шантажу – це є політика ворога впродовж багатьох десятиліть. З огляду на свій досвід в енергетиці, ви прихильник думки про те, що енергетика - в інтересах суспільства має бути поза політикою чи політика буде впливати на галузь енергетики?
- Енергетика має бути поза політикою. Моя така думка. Наведу такий маленький приклад. Енергетика зброя чи не зброя? Коли пан Фермі у 1942 році запустив свій перший у світі ядерний реактор, він не очікував, що через два роки пан Оппенгеймер зробить атомну бомбу. Енергетика має бути поза політикою. Це виключно мирна спеціальність.
Наскільки енергетика сьогодні вразлива для ворога? Я про воєнний час. Чи нам вдається виправити ситуацію по гарячим слідам?
- Енергетика і енергетики України були готові до воєнного часу. Тим, що багато з нас хто народився в тому радянському союзі , і енергетика будувалася саме в ньому. І будувалася з великим запасом міцності і всі ті заходи організаційні, які в енергетиці існували до 90-их років, і до 2014 року, вони мали, так би мовити, направлення – бути готовими до війни. Тому багато заходів було напоготові, їх підтримували, були тренування та відповідні інструкції, що мали діяти в будь-яких ситуаціях, позаштатних, аварійних, і вони дуже допомогли.
Але складається враження, що ворог дуже легко знаходить такі вузлові точки. Вони знаходяться у вільному доступі, це не є таємниця?
- До 2014 року та й раніше Україна до 2022 року енергетика України працювала паралельно з енергетикою російської федерації. Наше керування, маю на увазі - енергодиспетчерської галузі, побудовано централізовано зверху вниз. Коли ми працювали паралельно, є така організація ЦДУЄЕС чи РАУЄЕС, вона, фактично, оперативно керувала зовнішніми потоками – Україна - Молдова, Білорусь. Тому, відповідно, у Москві були і є всі схеми, усі потокорозподіли, усі режими роботи енергосистеми України. Але я хочу сказати, не лише вони все знають про нас, але і ми все знаємо про них.
Тобто, в цю гру можна грати вдвох?
- Можна.
Наскільки складними і тривалим є процес зруйнованих підстанцій?
- Все залежить від того, куди прилетіло, і що зруйнувало. Наприклад, роз’єднувач з великим класом напруги -110 кВ, 220 кВ, 720кВ – треба 3-4 дні, опору – також 3-4 дні, вимикач - він є в резерві, ну це пару тижнів, якщо він є на майданчику, ну тижнів два, якщо нема на майданчику, але є, умовно, в країні, то місяць-півтора. Якщо нема трансформатора в країні, його виготовлення займе півроку. І місяця два-три для того, щоб його завести, поставити, налагодити і включити. То що стосується підстанцій. Ми бачимо, як ворог цьогоріч активно руйнує підстанції і там ситуація набагато складніше. Генератори турбінні та котли, які працюють на станціях, то високотехнологічне обладнання і воно унікальне фактично. І воно виробляється одиницями. То це історія на роки.
Ви очолювали "Вінницяобленерго" у 2013-2014 роках і повернулися у 2023–ому. І тоді був період війни і зараз. Наскільки відрізняється підприємство за 10 років? Наскільки воно змінилось?
- Воно змінилося і перш за все тим, що у 2019 році компанія перейшла на РАБ-регулювання, стимулююче тарифоутворення, коштів у компанії перед війною з’явилося більше. Компанія встигла трішки оновити автопарк. Оперативно-виїзні бригади сьогодні ми бачимо їздять на надійній нормальній техніці, а не як воно було до того - на уазиках, що ідуть чи не їдуть. Бо від того залежить, як швидко приїде аварійна бригада і як швидко вона відновить світло. То важливо! Те саме і по мережам 10кВ, 110кВ. Компанія усі ці десять років рухалася вперед, не стояла на місці. Йшла до того, щоб почати велике будівництво ліній 110 кВ, чим ми вже другий рік активно і займаємось. І світло в кінці ми вже бачимо. Ми її побудуємо і підвищимо значно рівень життя міста Вінниця та Вінницького району.
Більш розгорнуту версію інтерв'ю з Генеральним директором АТ "Вінницяобленерго" Юрієм Касічем - дивіться (вище) на відео.
